У своїй роботі я щодня бачу людей, які живуть набагато нижче своїх можливостей.
І проблема не в таланті чи обставинах — проблема в психології підходу до цілей. Саме про те, як досягти більшого через правильну психологію реалізації, я хочу поговорити у цьому пості.
Розберемо три поширені помилки у постановці цілей.
Багато людей бояться ставити власні й амбіційні цілі.
«Не вийде…», «З мене будуть сміятися, коли дізнаються про мою ціль…», «Та хто я такий, щоб такого хотіти…».
Батьки казали жити, як усі, — не висовуватись.
Людина автоматично обмежує себе рамками того, що знає. Інша назва цьому — посередність.
Хочу того, що й усі. А на власні цілі енергія не виділяється.
Ми систематично недооцінюємо час, енергію та дії, необхідні для досягнення будь-якої цілі.
Плануємо 100 дзвінків — потрібно 1000.
Розраховуємо на три місяці — виходить рік. Це про нерозуміння масштабу.
Іншими словами, людина надто швидко здається.
Або ж її лякає масштаб того, що потрібно зробити, — і вона відступає від своєї цілі.
Нас навчили, що «занадто багато» — це погано.
Але в реальності середній рівень зусиль гарантує середні результати.
А середні результати у конкурентному світі означають поразку.
Спробуйте приміряти новий масштаб на свою ціль. Звісно її спочатку потрібно поставити.
Це розширить ваше бачення, розширить можливості.
Ви змінюєте фокус з “чи можливо” на “як можливо”.
Замість сумнівів ваш мозок автоматично переходить у режим пошуку рішень.
Питання змінюється з «Чи зможу я?» на «Які нестандартні шляхи мені потрібні?».
Ви виходите із зони конкуренції.
Більшість людей грають на одному полі за однаковими правилами.
Коли ви ставите власні й амбіційні цілі, ви граєте в іншу гру — там менше конкурентів і більше можливостей.
Ви звільняєте справжню енергію бажань для реалізації.
Великі цілі надихають. Маленькі — виснажують.
Спробуйте порівняти: що мотивує більше — «збільшити продажі на 10%» чи «створити найкращу компанію в галузі»?
«Взяти ще двох клієнтів» чи «стати експертом екстракласу у своїй ніші»?
Розуміння цих рівнів змінює все:
Рівень 1: Нічого не робити — більшість цілей помирають тут.
Рівень 2: Відступати — починаєте, але здаєтесь при першій перешкоді.
Рівень 3: Нормальна активність — робите «достатньо», щоб залишатись на місці.
Рівень 4: Масова активність — робите вдесятеро більше, ніж здається розумним.
Парадокс: масова активність насправді вимагає менше внутрішнього опору, ніж «нормальна».
Чому? Бо результати приходять швидше, підтримуючи вашу мотивацію.
І ще один важливий момент: відповідальність.
Беріть на себе 100% відповідальності за все.
Економіка погана? — ваша відповідальність знайти можливості.
Клієнти не купують? — ваша відповідальність краще презентувати.
Немає часу? — ваша відповідальність знайти або створити його.
Відповідальність — це контроль і дії.
Візьміть свою поточну найбільшу ціль. Помножте її на 10. Відчуйте дискомфорт — це нормально.
Тепер запитайте себе: “Які 10 дій я можу зробити сьогодні, щоб наблизитись до цієї цілі?” І почніть діяти!
Ваша психологія визначає ваші дії. Ваші дії визначають ваші результати. Змініть психологію — зміниться все інше.
Питання не в тому, чи можете ви досягти у 10 разів більшого. Питання в тому, чи готові ви спробувати.
Психологія реалізації — це не просто теорія, а практичний підхід до життя. Щоб досягти більшого, потрібно:
Ваш потенціал набагато більший, ніж ви думаєте. Час це довести.
