Психосоматика алергії: що наше тіло намагається нам сказати

Психосоматика алергії — це погляд на алергію як на наслідок, у якого є причина. Офіційна медицина називає причинами екологію, погане харчування, сучасний спосіб життя, стрес і генетику, а лікує симптоми: таблетки допомагають контролювати алергію, але не лікують її, і людина стає залежною від них або все життя змушена уникати алергену. Я розповідаю, як на алергію дивляться фахівці з психосоматики, які причини вона може мати і як з нею працювати, бо в алергії є психосоматична природа.

Розбираю, як алергію запускає травмуюча подія — несподівана, ізольована й драматична — і чому тіло запам’ятовує все, що було в цей момент: запах, звук, колір, дотик. Тіло пам’ятає абсолютно все, навіть якщо ви думаєте, що це не так. Алергеном може стати не лише апельсин чи тварина, а й нелюбима робота, людина, місце. У людини не алергія на сонце, а алергія на те, що сталося на сонці. Показую це на прикладах з практики: чоловік, у якого алергія на каву почалася після розставання в кав’ярні, і жінка, у якої тіло реагувало на сонце через мамине знання, що воно шкідливе. Окремо говорю про алергію на продукти й тварин, яка часто йде від знань, отриманих у дитинстві, про роботу з дітьми через маму і про вторинну вигоду: питання «що зміниться у вашому житті без алергії?» показує, навіщо вона може бути потрібна.

Розповідаю й про свої алергії — на лактозу та перець чилі — і про те, як вони минули, коли я знайшла причину. У психосоматиці ми працюємо не з діагнозом, а з особистістю і першопричиною. Тому алергія, якщо немає складних вторинних випадків, часто вирішується за одну консультацію.