Дитяча психосоматика: що у мами в голові — у дитини в тілі

Дитяча психосоматика тримається на одній фразі: що у мами в голові, те в дитини в тілі. До 10 років ми в психосоматиці працюємо через маму, бо зв’язок між мамою і дитиною надзвичайно сильний. Поки жінка вагітна, дитина — частина її організму: мамі страшно — і дитині страшно, мама щаслива — і дитина щаслива. І після народження дитина залишається в полі мами й бачить світ через її відчуття. Мамине тіло не реагує на проблеми в житті так швидко, як дитяче: у мами є робота, стосунки, критичне мислення, а в дитини немає нічого, окрім мами. Тому щаслива мама — щаслива дитина, і спочатку робота про себе, потім про дитину.

Розповідаю про фазу програмування — 9 місяців до зачаття, вагітність і перший рік після народження — і розбираю найпоширеніші дитячі симптоми: алергію як реакцію на мамині знання про небезпеку, шкірні захворювання як питання про мамині кордони, отит, аденоїди, часті застуди, кашель, проблеми з ШКТ, сколіоз. Приклади з практики: екзема в дитини, коли мамі неприємно, що до неї торкається чоловік; закреп, коли на мамину територію приїжджає свекруха; алергія на траву після того, як батьки залишили дитину в бабусі. Окремо говорю про тему, яку мами не люблять, — вторинні вигоди від хвороби дитини: коли дитина хворіє, припиняються сварки, чоловік повертається з роботи швидше, можна не виходити на роботу чи відкласти власну реалізацію.

На вебінарі багато практики: подивитися на себе очима дитини, описати світ трьома словами, уявити лінію, за якою ваша дитина повністю здорова, і чесно відчути, що вас втримує. Для роботи з дитиною даю малювання світу і страху, нашіптування перед сном («я — це я, а ти — це ти») і «карту симптомів» для самодіагностики. Наприкінці відповідаю на питання з чату — про ЖКТ, садочок, агресію дитини, бронхоспазм і родові програми.