Щитовидка психосоматика — це напрям, який досліджує зв’язок між емоційним станом людини та функціонуванням щитовидної залози. Постійний поспіх, страх не встигнути та відчуття безпорадності можуть спричинити гормональні порушення. У цій статті розглянемо, які емоційні конфлікти призводять до захворювань щитовидки та як з ними працювати.
Захворювання щитовидної залози — одне з найпоширеніших у сучасному світі. За даними ВООЗ, це друге за частотою ендокринне порушення після цукрового діабету — понад 665 мільйонів людей у світі мають проблеми з цим органом. В Україні під спостереженням ендокринологів перебуває 4,7 млн пацієнтів, причому у жінок проблеми виникають у 10 разів частіше, ніж у чоловіків.
Щитовидка відіграє ключову роль у регулюванні обміну речовин і енергії в організмі. Порушення в її роботі ведуть до погіршення фізичного й емоційного самопочуття.
Основні захворювання щитовидної залози: гіпертиреоз (надмірне вироблення гормонів), гіпотиреоз (недостатнє вироблення) та автоімунний тиреоїдит, відомий як хвороба Хашімото.
Гіпотиреоз — це стан, коли щитовидна залоза виробляє недостатньо гормонів. Основні ознаки:
При гіпертиреозі щитовидка виробляє надлишок гормонів, що прискорює метаболізм:
Хвороба Хашімото — хронічне захворювання, при якому імунна система атакує тканини власної щитовидної залози. Це одна з найпоширеніших причин гіпотиреозу.
Характерні ознаки: слабкість, відчуття «розбитості», непереносимість холоду, сухість шкіри, ламкість нігтів, випадіння волосся, набряки обличчя й кінцівок, депресивність, апатія, дратівливість.
Одна з основних функцій щитовидки — забезпечити організм необхідною кількістю енергії. Психосоматичний підхід розглядає проблеми щитовидної залози через призму емоційного стану людини.
Якщо людина постійно спішить, не встигає, переживає через брак часу — щитовидна залоза починає працювати в посиленому режимі, щоб дати більше енергії. Щоб вона нарешті встигла. І часом виснажується від такого навантаження.
Психосоматика щитовидної залози асоціюється з такими поняттями: час, швидкість, встигнути. У людей з проблемами щитовидки часто присутнє відчуття втрати часу, страх не встигнути чи бути недостатньо швидкими.
Типова стратегія життя такої людини: «Я завжди поспішаю, я завжди хочу встигнути, я завжди прагну багато, мені здається, що я рухаюсь занадто повільно, інші рухаються швидше за мене».
Така людина постійно кудись біжить, за щось хвилюється, боїться щось не встигнути — вийти заміж, народити дитину, побудувати бізнес. Вона відчуває небезпеку, але вважає себе безпорадною, нездатною щось змінити.
Основний конфлікт при проблемах з щитовидкою — швидкість плюс конфлікт «куска». «Куском» може бути підвищення на роботі, бажання народити дитину, вийти заміж, купити житло.
Психосоматична причина захворювань щитовидної залози часто полягає в тривалому відчутті «тиску часу». Люди, які ставлять собі високі цілі, багато очікують від себе, перебувають у стані постійного поспіху та страху не встигнути — створюють напругу, яка впливає на функціонування щитовидки.
Хвороба Хашімото — це коли імунна система починає атакувати власну щитовидну залозу, ніби вона чужа і небезпечна. Але тіло ніколи не робить нічого просто так.
У психосоматиці аутоімунні процеси пов’язані з глибоким почуттям провини, самозвинуваченням, агресією на себе. Це відбувається, коли людина роками пригнічує свої емоції, не дозволяє собі бути собою, змушує відповідати чужим очікуванням і постійно несе тягар відповідальності.
При хворобі Хашімото присутній конфлікт часу. Всередині людини протиріччя: треба зробити все швидко, і водночас є бажання зупинитися, відпочити, втекти від нескінченної гонки. Але дозволити собі паузу страшно — здається, що тоді все розвалиться. Тіло вирішує цей конфлікт радикально: воно саме сповільнює людину через гормональні порушення.
Важливо розуміти: психосоматика не заперечує фізичних аспектів хвороб, а досліджує, як психічний стан впливає на фізичне здоров’я. Цей підхід допомагає усвідомити корінь проблеми та працювати з глибинними емоційними конфліктами.
Вузол у правій частині щитовидки — конфлікт «я хочу, але не можу отримати важливий для мене “кусок”, тому що я повільний». Логіка: треба поспішити — і я зможу отримати бажане. Для цього потрібно пришвидшити всі процеси в організмі. Наприклад: не отримав щось хороше, бо був повільним.
Вузол у лівій частині щитовидки — конфлікт «я хочу від цього втекти, я не хочу цього у своєму житті». Логіка: треба пришвидшитись, щоб втекти. Наприклад: через свою повільність не можу позбутися небажаного, небезпечного «куска».
У вас є конфлікт щитовидки, якщо ви гостро реагуєте на фрази:
Ваші типові фрази:
Історія з практики: Коли контроль стає в’язницею
На консультацію прийшла клієнтка з автоімунним тиреоїдитом. Її слова: «Я завжди все тримаю під контролем. Робота, сім’я, обов’язки — все на мені. Постійне відчуття, що не встигаю, сил немає навіть на себе, безсоння і виснаження. Аналізи показали АІТ, лікарі кажуть — довічний прийом гормонів. Але чому це зі мною сталося?»
Історія почалася в дитинстві. Батьки не дозволяли їй проявляти емоції: «Не плач», «Не кричи», «Коли дорослі говорять, діти мовчать». Вона навчилася стримувати себе, підлаштовуватись, не турбувати інших своїми переживаннями. Пізніше ця звичка стала частиною життя — вона не могла сказати «ні», погоджувалась навіть тоді, коли всередині все протестувало.
На консультації ми розібрали цей глибокий внутрішній конфлікт. Використовуючи метод PSY2.0, знайшли установки, які сформували таку поведінку. Через спеціальні техніки роботи з підсвідомістю вийшли на ситуацію, коли жінка вперше прийняла рішення мовчати, терпіти, стати «зручною». Ми переписали ці сценарії, сформували нову внутрішню опору, де вона має право на свої почуття, бажання і кордони.
Через два місяці вона написала: «Я відчуваю, що живу і дихаю по-іншому. Зникло відчуття, що я постійно під пресом обов’язків. А ще здала аналізи — показники покращилися! Лікар сказав, що це рідкість і можна почекати з гормонами».
Перший крок — аналіз життя людини та її життєвих стратегій. Виявлення причин постійного поспіху: чому для людини важливо все встигати, чому є така стратегія «бігти і не встигати». Які емоції вона переживає, коли не встигає, запізнюється.
Далі проводиться робота над:
Щитовидка нормалізується, коли людина виходить з конфлікту «постійно кудись поспішати» і сповільнюється, знаходить свій ритм життя. Вона починає краще себе почувати саме в такому темпі, проходить тривога, з’являється легкість.
Дайте відповіді на ці питання:
Що отримують клієнти після роботи з психосоматологом:
Захворювання щитовидної залози — гіпотиреоз, гіпертиреоз та автоімунний тиреоїдит — часто пов’язані з психоемоційними факторами: постійним поспіхом, страхом не встигнути, відчуттям безпорадності.
У психосоматичному контексті проблеми з щитовидкою відображають конфлікт між бажанням досягти високих цілей і страхом втратити важливі можливості або уникнути небажаних ситуацій.
Для нормалізації стану важливо розібратися в життєвих стратегіях, змінити реакції на стресові ситуації та знайти баланс у ритмі життя. Це можливо зробити на консультаціях з психосоматологом. Змінивши стратегію реагування, ваше тіло припиняє вирішувати проблему, яка призвела до захворювання.
