Психосоматика… тема не нова і нова водночас. Психосоматика — це насамперед зв’язок нашого тіла з нашим розумом. Більшість з нас знає що психосоматика це звʼязок нашого тіла з нашим розумом. Що психіка якось впливає на тіло. І що можна бути здоровим без таблеток. Але як це все працює мало хто розбирається. Тому психосоматика залишається в розряді останньої надії.
До психосоматолога людина приходить тоді, коли все спробувала, лікарі розвели руками, сказали «це нервове, йдіть до психолога», психолог порадив шукати психосоматолога. Таблетки не допомагають. А якість вашого життя як була не дуже так і залишилась.
В цій статті я не буду вам переказувати інформацію з інтернету що таке психосоматика або психосоматика це… Ви можете і без мене прочитати на загально відомих ресурсах про це.
Я розкажу свій досвід і свій погляд на психосоматику. Чому для мене психосоматика стала частиною життя. Я практично всі питання пропускаю через розуміння психосоматики. Тому що наше тіло ніколи не бреше, тіло – це самий чесний індикатор того, що відбувається у житті людини.
Психосоматика — це інструмент через який можна розглядати будь які сфери життя: гроші, реалізацію, відносини, мрії, цілі, здоровʼя ясна річ, відносини з людьми, батьками, атмосферу в сімʼї.
Чому запитаєте ви? Адже психосоматика це про лікування хвороби. Насправді таке визначення психосоматики давно не актуально. Хвороби, симптоми в нашому тілі формуються під впливом емоцій. А емоції у нас викликає все навколо. Люди, події, ситуації. Емоції присутні у всіх сферах нашого життя.
Ми відчуваємо якусь емоцію і все наше тіло реагує на неї. Підвищується пульс, змінюється хімія крові, пришвидшується дихання, виробляються певні гормони… Ми відчуваємо лише емоцію якусь певну мить, як нам здається. А для тіла це подія на рівні всього організму.
Ми відчуваємо злість (емоція) і хочеться щось зробити, кричати, повернутись піти. Тіло для цього виділяє ресурс, на цю дію. Якщо ми подавили цю емоцію, не реалізували дію, під яку виділилась енергія – це все осідає у нашому тілі у вигляді симптомів у майбутньому.
Не даремно психосоматологи жартують: скажи мені чим ти хворієш, я скажу що в тебе в житті відбувається.
Психосоматика – це можна сказати філософія життя. Слухати своє тіло і розбиратись чому воно так реагує, що потрібно змінити, де є проблеми, куди дати більше уваги.
Тіло завжди дає підказки. Коли ми їх ігноруємо, тоді починаються хвороби. І в результаті ми змушені будемо вирішити питання. Або традиційно приглушити біль таблетками не розбираючись з першопричиною. Тоді хвороба повертається і зазвичай ще в гіршій формі. Або з любовʼю і турботою про себе через психосоматику.
Психосоматичні хвороби виникають не випадково – це завжди результат довготривалого ігнорування сигналів нашого тіла. Часто люди не розуміють, що психосоматика хвороби розвиває поступово, починаючи з легких симптомів і дискомфорту. Спочатку це може бути просто головний біль після стресу, згодом – регулярні мігрені, а далі – більш серйозні захворювання. Саме тому важливо звертати увагу на перші прояви і працювати з причинами, а не наслідками.
Важливо розуміти, що психосоматика і хвороби тісно пов’язані з нашим емоційним станом та життєвими обставинами. Часто достатньо змінити своє ставлення до ситуації або вирішити застарілий конфлікт, щоб симптоми почали зменшуватися, а згодом і повністю зникли.
Один раз зрозумівши принципи психосоматики неможливо жити по іншому. Коли людина розуміє що тіло – це не щось окреме чи тупе. А тіло тісно повʼязане з психікою і дуже розумне, чутливе, що це велике джерело інформації про те, що насправді відбувається в житті людини… Це не можливо вже розівчити чи забути. Тоді наступає гармонія і хворобам не місце в такому організмі.
Тому для мене психосоматика — це перед усім стиль життя, в якому тіло і розум співпрацюють заради здорового і щасливого життя людини.
Психосоматика — це розуміння що відбувається у нашому тілі, чому відбувається і що з цим можна зробити, щоб тілу не потрібно було через хворобу доносити нам інформацію про проблемні сфери нашого життя і вирішувати ці питання через фізичний рівень.
Коли ми розуміємо що у нас в житті не вирішено, в яких ситуаціях, думках ми зависли і змінюємо до цього відношення, змінюємо стратегії реагування, нашому тілу більше нема потреби нас рятувати і з часом воно відновлюється до свого природного стану.
